До уваги сільськогосподарських виробників – сигналізаційне повідомлення

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, щодо поширення  в південних районах Республіки Молдова, розташованих поблизу Болградського району Одеської області перелітної сарани (Locusta migratoria).

    Зважаючи на вищевикладене, необхідно терміново провести обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ, місць біля водойм, особливо територій, які межують з Республікою Молдова для своєчасного виявлення та недопущення поширення осередків з високою чисельністю перелітної сарани.

    Сарана — типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, але надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.

    Саранові найагресивніші та найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків сільському господарству. Сарана завжди з`являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити. Тому  аби шкідник не став несподіванкою треба постійно проводити моніторинг у місцях резервації та, у разі виникнення загрози терміново вживати заходи для знищення.

    В умовах України з родини саранових доволі поширені сарана італійська, або прус; перелітна, чи азійська, і підвид: середньоруська, мароканська та різні види кобилок: блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста, чорносмугаста, безкрила, лучна та інші, загалом близько 20 видів.   

    Саранові мають одне покоління. Зимують яйця у ґрунті в ворочках, у кожній з яких міститься 20-24 і більше яєць. Самки відкладають яйця в другій половині літа, починаючи з липня. Ворочки з яйцями вони розміщують у розпушеному ґрунті на глибині 3-3,5 см.

    Після перезимівлі за температури +15…+17°С протягом двох тижнів, у травні, розпочинається відродження личинок. Масовий вихід на поверхню відбувається за температури +23°С на глибині залягання ворочок. Залежно від температури повітря, личинки розвиваються 30-50 днів, линяють чотири-п’ять разів, поступово збільшуються й перетворюються на дорослу комаху.

    Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (+20…+28°С). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Личинки змушені скупчуватися в місцях, де ще є зелень. Згуртовані личинки дотикаються одна до одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Саранові час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані.   Особливу небезпеку для культур становлять зграї перелітних саранових. Дорослі саранові групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі, відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу.

          Заходи боротьби з сарановими.

    Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.

    Обробки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./м², нестадних саранових 10-15 екз./м².  Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок першого віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у третьому-четвертому, до окрилення саранчуків слід завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи сидять на рослинах. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно «Державного реєстру  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». 

        Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо).  В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням. За наявності 1-2 і більше ворочок на кв. м та високої щільності саранових за попередньої вегетації планують суцільні хімічні обробки.

    Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур та інших територій необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин та техніки безпеки при роботі з ними із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл.

    Звертаємо увагу на те, що під час та після проведення винищувальних заходів з застосуванням хімічних засобів захисту рослин необхідно дотримуватись заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів та межуючій з нею. Бджолярам рекомендовано завчасно вжити відповідні заходів для унеможливлення отруєння бджіл.

         У разі виявлення осередків перелітної сарани (Locusta migratoria) необхідно терміново повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області та для недопущення масового поширення небезпечного шкідника провести захист посівів та інших угідь,  дозволенними до використання в Україні інсектицидами відповідно до рекомендованих норм та санітарних правил.